«Люблю я те, що не любити важко…»
Т.Васильєва.
Я душу одягну у вишиванку
І українською скажу тобі –
Люблю! Мій рідний краю, де щоранку
Я сонце бачу в небі голубім.
І трави, що гойдаються на вітрі,
Простори, що півсвіту обняли,
І краєвиди, що неначе титри
Летять. Летять, як з вирію бусли.
Я вас люблю, ліси і чорноземи.
Чому душа в сорочці, а болить?..
На серці плачуть втомлені дилеми.
Крізь душу голка шиє білу нить.
...Вишиванка – сакральне вбрання, яке додає віри в перемогу над злими духами, військовим сьогоденням, на повне і безповоротне повернення мирного неба України!
Ми, одягаючи вишиванку – бажаємо миру і радості від життя, плекаємо й оберігаємо рідну мову, і я бажаю нам, щоби жага до життя ніколи нас не залишала.
Нехай назавжди залишалася в серці кожного з нас – пам'ять Роду України – вишиванка!
Нік
...
Читати далі »
